Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
щабель — бля, ч. Пр. Щабель; плашка у драбині, східець; стадія розвитку чого небудь … Словник лемківскої говірки
щабель — см. штабель … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
щабель — [шчабе/л ] бл а/, ор. бле/м, м. (на) бл і/ … Орфоепічний словник української мови
щабель — 1) (поперечий брусок, лиштва у драбині, шведській стінці), щаблина Пор. перекладка 2) (стан, на якому перебуває, якого досягає хто / що н.), ступінь; рівень (розвитку), етап, стадія … Словник синонімів української мови
щабель — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
бирфа — и, ж. Вантовий щабель мотузяної драбини у морському флоті … Український тлумачний словник
вторинність — ності, ж. 1) Другий, залежний від першого щабель у розвитку чого небудь. 2) Обумовленість чим небудь, залежність, несамостійність … Український тлумачний словник
зліт — ч. 1) род. зльо/ту, рідше зле/ту. Дія за знач. злітати I, злетіти. 2) род. зльо/ту і зле/ту, перен. Розвиток чого небудь по висхідній, рух уперед. || чого. Піднесення на вищий щабель. 3) род. зльо/ту. З їзд, збори членів якої небудь масової… … Український тлумачний словник
перекладина — и, ж. 1) Брус, дошка, палка і т. ін., закріплені кінцями на двох опорах; щабель, поперечка. 2) Гімнастичний снаряд у вигляді круглого сталевого стержня, горизонтально закріпленого на двох стійках; турнік … Український тлумачний словник
підростати — а/ю, а/єш, недок., підрости/, ту/, те/ш, док. Ставати, виростати трохи більшим, вищим, довшим і т. ін. (про людину, тварину, рослину тощо). || Ставати дорослішим. || Жити, виховуючись за певних умов, у певному середовищі. || перен. Набуваючи… … Український тлумачний словник
